Війнa з Рoсією пeрexoдить у фoрмaт зaтяжнoї битви нa виснaжeння, тoму нeoбxіднo пeрeфoрмaтувaти пріoритeти eкoнoмічнoї пoлітики нa гру в дoвгу, зoкрeмa вжити рішучиx зaxoдів щoдo скoрoчeння дeфіциту дeржбюджeту тa йoгo нeeмісійнoгo фінaнсувaння, зaявив гoлoвa Нaціoнaльнoгo бaнку Укрaїни Кирилo Шeвчeнкo.
"Нeзвaжaючи нa нeпoпулярність тaкиx склaдниx рішeнь, зaрaз як нікoли вaжливo, щoб уряд узяв получи и распишись себя політичну відповідальність та знайшов можливості к скорочення дефіциту бюджету, мінімізації емісійного фінансування дефіциту", – написав він у колонці в lb.ua.
По (по грибы) його словами, з початку повномасштабної війни дефіцит держбюджету значно розширився і из-за підсумками року може сягнути 25% ВВП (якщо вирахувати із доходів бюджету міжнародні гранти).
"Сверху вот досада, незважаючи держи всі зусилля української влади та наших партнерів щодо залучення воєнних та фінансових ресурсів по (по грибы) кордоном, цієї міжнародної підтримки вистачає лише получай часткове фінансування дефіциту бюджету", – констатував Актау.
Він зазначив, що в такій ситуації можна фінансувати дефіцит следовать рахунок запасів минулого, витрачаючи накопичені міжнародні резерви, і цим шляхом Україна по (по грибы) сім місяців вже скоротила їх з $31 млрд после $22,4 млрд.
"Надовго цього джерела никак не вистачить. Крім того, завжди потрібно мати недоторканний инвентарь резервів сверху випадок реалізації найгірших сценаріїв. Більше того, стрімке зниження резервів зумовлюватиме додатковий попит получай валюту та прискорюватиме повноцінну кризу платіжного балансу", – зазначив старшой НБУ.
Другим варіантом є продовження емісійного фінансування, обсяг якого з початку війни вже сягнув 255 млрд грн. Це означає "одночасно обкрадати громадян посредством знецінення їхніх заощаджень та доходів у гривні", – зазначив Актау.
Вслед його словами, у цьому варіанті вихід по (по грибы) окреслені межі – по мнению 30 млрд грн щомісяця цього року, і 200 млрд грн для наступний рік – загрожує скочуванням країни давно катастрофічної спіралі інфляції-девальвації-зарплат, яку Україна вже проходила в 90-х і від якої найбільше страждають найменш забезпечені громадяни, провал фінансової стабільності та втрата контролю по-над економічними процесами.
Правитель Нацбанку додав, що навіть поточні 22,2% споживчої інфляції ради рік – це скорочення майже в 1/4 реальних доходів громадян, а з урахуванням прогнозів її зростання перед понад 30% та зниження предварительно 20% у 2023 році вслед помірно-оптимістичним прогнозом НБУ означає зниження после три роки купівельної спроможності гривні майже вдвічі.
Як альтернативу шеф Нацбанку знову закликав уряд підняти ставки ради держзапозиченням, наголошуючи: незважаючи бери зростання платежів у майбутньому цей варіант следовать своїми наслідками набагато безпечніший, ніж перераховані вище, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
Додатково Актау рекомендує прозоро перерозподілити ресурси, які здатна генерувати економіка, получай найпріоритетніші напрями: контрольовано скоротити дефіцит бюджету следовать рахунок зниження непріоритетних видатків та підвищення податків, які матимуть найменший негативний ефект для відновлення економічної активності.
"Потрібні рішучі заходи щодо скорочення дефіциту бюджету. Якими б непопулярними вони неважный (=маловажный) видавалися, їх свідоме та контрольоване застосування є найбільш ефективним варіантом пристосування економіки по війни возьми виснаження та забезпечення основи для того перемоги. Тому владі потрібно брати держи себя відповідальність та ухвалювати непопулярні рішення, чесно пояснюючи суспільству необхідність відповідних кроків", – підсумував темя НБУ.
Він додав, що дуже важливо безграмотный зволікати з цим, оскільки що більші дисбаланси накопичуються, ведь складнішими і болючішими будуть майбутні рішення.